 |
 |
 |
Коротка історія розвитку виноградарства і виноробства |
|
Хмільні напої були відомі ще в давнину. Особливою популярністю в усіх народів користувалося вино. За античною міфологією покровителем виноградарства і виноробства є бог Діоніс, якого ще називають Вакхом та Бахусом. Тоді ж з”являються легенди про походження рослини, яка дає вино. За цими легендами Бахус, знайшовши маленьку виноградну лозу, хотів її пересадити, для чого і помістив її у пташину кістку; але в дорозі рослина так швидко стала рости, що потрібно було шукати для неї інше вмістилище. Тоді він помістив її в кістку лева, а потім в ослину кістку. Прибувши в Наксос, він посадив лозу в землю разом з цими трьома кістками. Ось чому той, хто п”є вино, спочатку співає як птах, потім стає левом і, врешті перетворюється на осла... Також найдавніші легенди засвідчують: коли Ной садив виноградну лозу, диявол полив її кров”ю вівці, лева, мавпи і свині, тому при споживанні вина людина може вподоблятися до цих тварин.xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" /> Виногадарство і виноробство світу Вино є одним із найдавніших алкогольних напоїв. Його виготовляли в основному із винограду. Перші виноградоподібні рослини росли на території багатьох країн світу ще 70...110 млн. років тому(крейдяний період мезозойської ери). Такі рослини вчені знайшли на території Сибіру, Казахстану, Уралу, Сахаліну тощо. Суспільство розвивається і людина набуває, накопичує і вдосконалює досвід культурного виноградарства і виноробства. Поступово розвивались різні способи догляду за виноградною лозою. Ці способи залежали від рівня розвитку суспільства. Шість тисяч років тому виноградну лозу вирощували в Єгипті та Месопотамії. В Давній Греції три тисячі років тому виноградарство було самостійною міцною галуззю сільськогосподарського виробництва. Також широко розвивається виноробство, де вино і хліб були основними продуктами, що задовільняли насущні потреби людини, і були символами і ознаками щасливого життя. Із Греції культура винограду і виноробства проникла на захід – у південну Італію та Сицилію. В Італії виноградарство знайшло чудові умови для свого розвитку. На початку I ст.н.е. Франція вважалась країною з самостійною культурою винограду і технологією вина. В середині сторіччя визначились основні видатні виноробні райони Франції. Це Шампань, Бордо, Бургундія, Лангедок та ін. Багаторічний ефективний досвід виноградарів і виноробів Франції мав великий вплив на відповідні галузі сільского господарства і промисловість інших країн світу. Це країни Закавказзя і Середньої Азії, хоча археологічні експедиції при розкопках привели до висновку про те, що вино в цих регіонах з”явилось ще за 2000-1500 років до н.е. З Європи багато сортів винограду і способи виноробства були завезені на о. Мадейра, а потім у Південну Африку, Австралію, Японію і Корею. У Китаї виноградарство розвивалось ще до нашої ери. У Північній Америці культура винограду має тисячорічну історію і вперше була описана ще вікінгами. Виноградарство і виноробство Криму і України Історія розвитку виноградарства і виноробства в Україні бере свій початок з глибокої давнини. Про те що виноградарство і виноробство тут було одним з вельми важливих занять, свідчать зображення виноградних грон на деяких монетах III і II ст.до н.е. міста Тіра. Протягом двох з половиною тисячоліть періоди розквіту чергувалися зі спадами або повною загибеллю виноградарства і виноробства з причин або військових дій, або недооцінки цієї високодоходної і такої необхідної галузі господарства. Греки, які заснували свої колонії в Криму, в регіоні Дону, Дніпра, Бугу, Дністра та Дунаю, завозили сюди свої сорти винограду, вирощували його і займались виноробством. Звідси виноградарство розповсюдилось на інші райони України і Молдови, які мають сприятливі умови для культивування винограду. Виноградарство і виноробство в Криму було добре розвинутим в кінці VI ст.до н.е. Знайдено обладнання та резервуари, що свідчать про інтенсивний розвиток цих культур і технологій в Херсонесі, Пантикапеї, Тиритапі, а також в Ольвії, на березі Бурського лиману та в інших містах півдня України. Історичні відомості півдтверджують, що до XI…XII ст.н.е. виноградарство і виноробство розвивалось і на території північної України, де велика частина виноградників належала монастирям, в більшості Києво-Печерському монастирю. У XIX ст. виноградно-виноробна промисловість в сучасних кордонах України не була розвинена, але вже на початку XX ст.почалося значне піднесення виноградарства і виноробства, освоєння нових земель під виноградники. В Ялтинському районі в кінці XIXст.було засноване промислове виноробне господарство “Массандра” з винзаводом і підвалами, яке потім перейшло в Удільне відомство. Великий внесок у розвиток галузі зробив основоположник вітчизняного виноробства князь Л.С.Голіцин, який у своєму маєтку “Новий Світ” біля Судака освоїв виробництво шампанського класичним пляшковим способом. По площам виноградників Україна займала в колишньому СРСР 3-є місце, а по виробництву вина – 2-е місце. Споживання вина виноградного на душу населення в Україні в рік складало в 1980р. – 16,9л/чол., у 1997р. – 1.0л/чол. За останні 20 років площі виноградників в Україні знизилися в 1,6 рази, випуск виноградного вина - у 5,6 рази, споживання вина на душу населення – у 16 разів. В Україні найбільші площі виноградних насаджень були в 1971р.(188тис.га) По цьому показнику Україна займала четверте місце серед колишніх радянських республік. Площі виноградників з 1971р скоротилися на 50%. Умовно цей період можна розділити на три етапи: - переведення виноградників на щеплену культуру (1971-1984) - період антиалкогольної кампанії (1985-1988) - період перебудови (1988-1996) Найбільші збитки виноробній галузі завдала саме антиалкогольна кампанія, коли вирубили значну частину виноградників Криму. До початку 90-х р. виноробство України було одним зі значних джерел поповнення бюджету держави. На різноманітних міжнародних конкурсах вин, коньяків і шапанського, марочна продукція СРСР незмінно завойовувала кубки Гран-прі, золоті і срібні медалі. Різке падіння доходів населення знизило попит на винопродукцію, що не є предметом першої необхідності. Обсяги виробництва виноградного вина в 1998р. скоротились порівняно з 1990р. на 73% . Виноградарство і виноробство України було тісно пов”язане з іншими республіками Радянського Союзу. Так виноробне устаткування виготовлялося і поставлялося в Україну з Грузії, Росії, Молдови. Вивіз українського вина проводився значною мірою в Росію. З розподом СРСР ці зв”язки були порушені і всі питання виноробного виробництва Україна тепер повинна вирішувати самостійно. Останнім часом в Україні збільшується попит на винну продукцію, ринок вина стає деделі насиченішим, збільшується потреба у спеціалістах виноградно-виноробних спеціальностей. Відкриваються курси сомельє, на яких можна дізнатися багато цікавої інформації про походження, склад та властивості вина, основні правила дегустації вин, яке вино до чого подавати і багато іншого. Ковалевська Олена Анатоліївна Використана література:
|
|||
 |
|
|
